01-04-2026
«Буремний перевал» (2026) на SWEET.TV: усе, що варто знати перед переглядом
«Буремний перевал» — це не просто екранізація класики. Це авторське переосмислення від режисерки «Перспективної дівчини» Емеральд Феннелл із Марго Роббі та Джейкобом Елорді в головних ролях. Фільм вийшов напередодні Дня святого Валентина — і одразу став культурною подією. Вмикайте фільм «Буремний перевал» вже зараз на SWEET.TV.
Про що фільм
- Господар маєтку Ерншоу одного дня приводить додому безпритульного хлопця на ім'я Гіткліф. У будинку його одразу ставлять на місце чужинця — селять на горищі та поводяться як із прислугою. Попри це, між Гіткліфом і донькою господаря Кетрін виникає сильна прив'язаність, яка з часом переростає у взаємне кохання. Але вони з різних світів — і Кетрін обирає розум замість серця: заміж іде за заможного сусіда Едгара Лінтона, людину зі статусом і стабільністю. Гіткліф зникає. Минають роки. Він повертається — заможним, холодним і сповненим жаги помсти. Методично входить у життя тих, хто колись його відштовхнув. І в життя Кетрін теж. Те, що спалахує між ними знову, вже важко назвати коханням. Це більше схоже на одержимість, яку може зупинити лише смерть. Вмикайте нову екранізацію фільму «Буремний перевал» на SWEET.TV.
Чому це варто дивитися: кілька фактів перед переглядом
- Феннелл вклала у фільм свої спогади про роман. Режисерка зізналася, що її головним завданням було відтворити відчуття дівчини-підлітка, яка читає цю книгу вперше — з максимальним напруженням, чуттєвістю та емоціями на межі. Саме тому назву фільму взято в лапки: це не точна екранізація, а авторська інтерпретація.
- Феннелл написала сценарій з думкою про Елорді — її надихнули бакенбарди, які він відростив для «Солтберну», що нагадали їй Гіткліфа з обкладинки книги, яку вона мала ще підлітком. Проте його вибір викликав хвилю критики — у романі Гіткліф описаний як персонаж із темною шкірою, хоча пізніше в тексті є згадки про його блідість, що робить походження неоднозначним.
- Попри те, що компанія Марго Роббі LuckyChap продюсувала фільм, вона сама попросилася на роль Кетрін після прочитання сценарію. «Я б пішла за нею куди завгодно», — сказала вона про Феннелл.
- Щоб підсилити хімію між акторами, Феннелл створила в їхніх гримерках справжні вівтарі — зі свічками та фотографіями один одного. Роббі зізналася, що вже на третій день зйомок починала шукати Елорді поглядом у натовпі. Він у відповідь визнав, що був «зачарований» нею.
Чим фільм відрізняється від книги
Феннелл не приховує, що знімала фільм радше за спогадами про підліткове читання, ніж за текстом роману. Тож відмінностей чимало.
Феннелл не приховує, що знімала фільм радше за спогадами про підліткове читання, ніж за текстом роману. Тож відмінностей чимало.
- У книзі батько Ерншоу бере Гіткліфа під опіку. У фільмі батько — розорений п'яниця, який притягнув чужого хлопця додому в алкогольному угарі, одразу поставивши його на місце «домашньої тваринки» та оселивши на горищі.
- Книжкова Кетрін виходить заміж за Едгара Лінтона, бо він справді її зачаровує, попри щире кохання до Гіткліфа. Кіношна Кетрін — зріліша, стриманіша і більш меркантильна: вона обирає Едгара передусім через його статки.
- У романі головні герої так жодного разу й не мали сексу, тобто про це немає прямої згадки, а їхня історія займає лише половину книги. Друга частина присвячена дітям персонажів. У фільмі дитина Кетрін гине, і сюжет повністю зосереджений на драмі головних героїв.
Декорації, які стали окремим мистецтвом
Художниця-постановниця Сьюзі Девіс перетворила кожну кімнату маєтку на символ.
- «Кімната зі шкірою». Девіс випадково виявила, що розтягнутий латекс стає напівпрозорим — і попросила Роббі сфотографувати свої руки у високій роздільній здатності: вени, ластовиння, текстуру. Графічний відділ обробив зображення та надрукував шкіру Роббі за м'якими настінними панелями спальні Кетрін. У фінальній сцені вени акторки також видно на підлозі — їх надрукували на килимі спеціально, щоб зняти зверху. Феннелл пояснила ідею так: «Це візуальне втілення того, що означає стати дружиною — бути перетвореною на об'єкт краси, стати частиною колекції».
- Руки — скрізь і навмисно. Руки з'являються у люстрах, підсвічниках, камінах і стельових розетках — більшість із них виліплені з рук членів знімальної команди. Деякі фігури утворюють силуети тіньових ляльок, що розігрують маленьку історію. Для шанувальників роману це відсилка до культової сцени, де привид Кетрін хапає Локвуда за руку.
- Гойдалка з картини. Гойдалка Кетрін у маєтку Лінтонів була натхненна рококовою картиною «Щасливі можливості гойдалки» Жана-Оноре Фраґонара.
- Живий сад у павільйоні. Хоча весь маєток Лінтонів збудували у павільйоні, у саду використали справжню траву та живі троянди.
- Золоті рибки на один день. Золотих рибок, яких видно у прозорих урнах, використовували лише один знімальний день — із ретельним контролем температури води. Після зйомок їх замінили механічними аналогами.
Костюми: 500 років моди в одному фільмі
- Над костюмами працювала дворазова лауреатка «Оскара» Жаклін Дюрран — та сама, що створювала образи для «Барбі» та «Маленьких жінок».
- Замість історичної точності Дюрран і Феннелл створили світ, натхненний п'ятьма сотнями років моди, казковими ілюстраціями та голлівудськими фільмами 1930–60-х. Кетрін у виконанні Роббі має 50 різних костюмів — переважно в чорно-біло-червоній палітрі, серед прикрас — вінтажний Chanel.
- Червоний плащ, у якому Кетрін повертається до Буремного перевалу після заміжжя, — навмисна відсилка до Червоної Шапочки, що йде до вовка. «Вона сяє. Вона — немов коштовність. Але вона вже не належить цьому місцю», — пояснила Феннелл.
- Весільний наряд Кетрін — прозорий і блискучий, загорнутий немов подарунок — був натхненний фотографією 1950-х, де жінка загорнута у целофан із червоною стрічкою. Це візуальна метафора того, як Кетрін стає власністю чоловіка.
- Костюм Гіткліфа — єдиний у фільмі, що має справжнє історичне підґрунтя: він натхненний книгою XIX століття «Костюми Йоркширу».
Що ще варто знати про фільм
- Травма на знімальному майданчику. Під час першого тижня зйомок Елорді випадково отримав опіки другого ступеня на спині — притулився до розпеченої латунної ручки в душі та потрапив до лікарні. Частину сцен довелося знімати з особливих ракурсів.
- Битва з Netflix. Netflix запропонував 150 мільйонів доларів за права на фільм. Роббі і Феннелл відмовилися — і обрали Warner Bros. та їхню пропозицію у 80 мільйонів, але з гарантією повноцінного кінотеатрального прокату.
- Браслет із волосся Бронте. На прем'єрі Роббі носила репліку вікторіанської траурної прикраси, натхненної браслетом Шарлотти Бронте — оригінал вплетений із волосся її сестер Емілі та Енн.
- Пес на червоній доріжці. Собака Ізабелли у фільмі — справжній домашній улюбленець акторки Елісон Олівер на ім'я Баблз. Він з'явився разом з акторським складом на червоній доріжці британської прем'єри.
- Веснянки за маскою. Щоб веснянки двох акторок, які грали Кетрін у різному віці, виглядали однаково, керівниця гриму Сіан Міллер відсканувала їхні обличчя та створила вакуумну маску для швидкого щоденного нанесення.
- Люлька як сувенір. У сцені в їдальні Гіткліф курить люльку зі скримшоу — популярні серед моряків XIX століття. Після зйомок Елорді залишив її собі як пам'ятний подарунок.
Пристрасть, біль, одержимість і неможливість відпустити — все це «Буремний перевал», фільм, який показує історію Кетрін та Гіткліфа з іншого боку. Дивіться кіно на SWEET.TV і діліться своїми враженнями.